хтозна —
(з підсил. част. хто й зна), присудк. сл. Невідомо, ніхто не знає. Коли позичав – знаю, а коли віддам – хтозна! (приказка); Хтозна, чи добра душа зустріне втікачок (А.Хижняк); – Мені здається, тут не живуть. – "З якої речі?" – Хтозна... (Вас.
Літературне слововживання
хтозна —
пр., погибель його зна, хто його зна, невідомо; ФР. бозна-, казна-.
Словник синонімів Караванського
хтозна —
ХТО́ЗНА, пред., розм. Невідомо, ніхто не знає; бозна, невідь. Коли позичав – знаю, а коли віддам – хтозна! (прислів'я); Люба Олесю!...
Словник української мови у 20 томах
хтозна —
присудк. сл., розм. Невідомо, ніхто не знає.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хтозна —
НЕВІДО́МО предик., а також ужив. як присл. разом із займ. і присл. хто, що, який, чому, скільки, де, коли, куди і т. ін. (немає відомостей про кого-, що-небудь), НЕ ЗНА́ТИ, ХТО́ЗНА розм., БО́ЗНА розм.; НЕ́ВІДЬ розм., НЕ́ВІСТЬ розм. рідше, НЕ́ВІТЬ розм.
Словник синонімів української мови
хтозна —
ХТО́ЗНА, присудк. сл., розм. Невідомо, ніхто не знає. Коли позичав — знаю, а коли віддам — хтозна! (Укр.. присл.., 1963, 312); Люба Олесю!...
Словник української мови в 11 томах