чаруюче

ЧАРУЮЧЕ – ЧАРУЮЧИ

Чаруюче, присл. Повітря знищечку лоскоче; Легкий вітрець звіва, Напрочуд пестить, щось шепоче, Чаруюче співа (переклад П.Грабовського).

Чаруючи. Дієприсл. від чарувати. Сяючі погляди, якими Шура осипала Черниша на вогневій, так досі й сяяли на ньому, чаруючи Маковея (О.Гончар).

Значення в інших словниках

1. чаруюче — ЧАРУ́ЮЧЕ. Присл. до чару́ючий 2. Повітря знищечку лоскоче; Легкий вітрець звіва, Напрочуд пестить, щось шепоче, Чаруюче співа (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
2. чаруюче — Чару́юче, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)