іноземний
ІНОЗЕМНИЙ – ІНШОМОВНИЙ – ІНОМОВНИЙ – ІНАКОМОВНИЙ
Іноземний. Який належить іншій країні, державі, чужому краєві: іноземний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністерство закордонних справ).
Іншомовний. Про певні мовні (переважно лексичні) елементи – слова, терміни, назви тощо: словник іншомовних слів, іншомовні запозичення, іншомовне видання.
Іномовний. Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населення, іномовна культура.
Інакомовний, зрідка. Алегоричний.
Словник-довідник з українського літературного слововживання