Значення в інших словниках
-
іноземний —
(з чужої країни) чужоземний, чужий, чужинецький.
Словник синонімів Полюги
-
іноземний —
ІНОЗЕМНИЙ – ІНШОМОВНИЙ – ІНОМОВНИЙ – ІНАКОМОВНИЙ Іноземний. Який належить іншій країні, державі, чужому краєві: іноземний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністерство закордонних справ). Іншомовний.
Літературне слововживання
-
іноземний —
Чужинецький, чужинницький, чужоземний, чужий, поет. чужосторонній, жм. ненаш, ненаський; (- річ) закордонний, заморський; (текст) іншомовний.
Словник синонімів Караванського
-
іноземний —
[іноземнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
іноземний —
Чужоземний
Словник чужослів Павло Штепа
-
іноземний —
-а, -е. Стос. до іншої держави, країни, належний їм; чужоземний, чужинницький. || Закордонний. Іноземна преса. Іноземний капітал — інвестиції, капіталовкладення інших країн в економіку даної країни. Іноземний кредит — позичковий капітал, який циркулює у сфері міжнародних економічних відносин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
іноземний —
ЗАКОРДО́ННИЙ (який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за кордоном), ЗАРУБІ́ЖНИЙ, ІНОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЗАГРАНИ́ЧНИЙ розм., ЗАМО́РСЬКИЙ заст., розм. На службу до закордонних міст при дворах та посольствах завше кликали українців (І.
Словник синонімів української мови
-
іноземний —
Інозе́мний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
іноземний —
ІНОЗЕ́МНИЙ, а, е. Стос. до іншої держави, країни, належний їм; чужоземний, чужинницький. До цих мертвих і вузьких засад пристосовують вони [гімназичні вчителі] літературу іноземну, друкуючи.. безбарвну писанину (Фр.
Словник української мови в 11 томах