ДАКТИЛЬ
ДА́КТИЛЬ
• ДАКТИЛЬ
(грец. δάκτυλος — палець, міра довжини) — в античному віршуванні стопа на чотири мори з трьох складів, у яких перший довгий, а два останні — короткі: U-U U U. В силаботонічному віршуванні — трискладова стопа з наголосом на першому складі: -'- U U. У вірші, написаному Д., наголоси падають на 1, 4, 7 і 10 склади. Приклад чотиристопного Д.:
Мрíя далéкая, мрíя минýлая Стáла сю нíч наді мнóю...
(Леся Українка).
Дактилічні віршові розміри з'явилися в укр. силаботоніці у 18 ст., поширилися в 19 ст. (значною мірою під впливом некрасовського вірша).
Н. М. Гаєвська.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)