дактиль
ДА́КТИЛЬ², я, ч., діал.
Фінік.
Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів [мигдалю] (Біблія. Пер. І. Огієнка);
– Звідки беруться оці всі екзотичні овочі? – З княжої оранжереї. Там росте манго і папая, дактилі й кокоси (Ю. Винничук);
* Образно. Щоб між вами порядки робить, Чи ж я кинути в силі Свої цвіти пахучі та свій Плід – солодкі дактилі? (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)