дактиль
дакти́ль (перев. мн. дакти́лі) фінік (Лучук) (ср, ст): Пообідавши в трохи менш уже спокійному, як колись, дорогому ресторані при вулиці Коперника (раз можна собі дозволити!) та накупивши дактилів, шоколяди й цигарок, у чудовому настрою верталися набитим людьми містом додому (Марська); Темні дактилі дуже помічні на жолудкові хороби. Треба зі́сти щонайменше штири дактилі на день (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт