алюзія
алю́зія
• алюзія
(лат. allusio — жарт, натяк)
літературна — худож.-стилістичний прийом; натяк, відсилання до певного літ. твору або істор. події в розрахунку на знання й проникливість читача, який має цей натяк витлумачити. Наприклад, образ М. Рильського: "Лисиці брешуть на щити, і кличе див поверху древа" (вірш "Слово про рідну матір") вповні розкривається тоді, коли читач знає його першоджерело — "Слово о полку Ігоревім". У цьому плані А. можна розглядати і як один із способів включення літ. твору в коло літ. традиції. Поняття А. в л-рі трактується і ширше — як особливий вид алегорії, що, на відміну від ін. її видів, розгадується у зв'язку з конкретними фактами її подіями історії та мистецтва: Ганнібалова клятва, Архімедів важіль, вічний революціонер. Див. також Ремінісценція, Стилізація.
М. А. Ігнатенко.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)