алюзія
АЛЮ́ЗІЯ, ї, ж., літ.
Стилістичний засіб, який полягає у використанні покликання на реальний загальновідомий політичний, історичний або літературний факт.
У процесі читання й осмислення під обраним кутом зору літературно-критичних статей і науково-теоретичних праць І. Франка було знайдено в них цитації, алюзії з праць численних культурних діячів різних країн світу, власні його спостереження, висновки з аналізованих ним літературних явищ (з наук. літ.);
На прикладі драконівського акта 7 серпня 1932 р., прозваного в народі “законом про п’ять колосків” (алюзія до параграфа сталінської інструкції від 16 вересня про поодинокість і незначність розкрадання), ми можемо мати наочне уявлення про рамки “соціалістичної законності” в добу масового терору (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)