бейт
• бейт
(араб.)
- в араб., перс.-тадж. і тюркомовній писемній поезії дворядкова строфа, яка містить закінчену думку, напр.:
Хто мудрих слухає, у того мир на думці. Війною й чварами втішаються безумці.
(Рудакі, переклад В. Мисика).
З Б. складалися жанрові різновиди сх. поезії: газелі, касиди, кита, рубаї (синонімічна назва — дубайті, двобейт), месневі та ін. Є думка, що раніше Б. був однорядковою віршовою одиницею, цезурованою на два піврядки. Обсяг окремого твору, а також усього поетичного дивану вимірювався кількістю бейтів.
М. М. Мірошниченко.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)