Словник української мови у 20 томах

бейт

БЕЙТ, а, ч., літ.

Віршована строфа – двовірш у поезії народів Сходу.

На виправдання він склав вірш, в якому намагався витлумачити свій учинок причинами містичного характеру. В тому вірші був бейт... (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бейт — -у, ч., літ. В поезії народів Сходу: віршована строфа – двовірш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бейт — • бейт (араб.) - в араб., перс.-тадж. і тюркомовній писемній поезії дворядкова строфа, яка містить закінчену думку, напр.: Хто мудрих слухає, у того мир на думці.   Війною й чварами втішаються безумці. (Рудакі, переклад В. Мисика).  Українська літературна енциклопедія
  3. бейт — (араб.) дворядкова строфа (двовірш) у поезії східних народів. У Б. мусить бути висловлена закінчена думка.  Словник іншомовних слів Мельничука