бейт
БЕЙТ, а, ч., літ.
Віршована строфа – двовірш у поезії народів Сходу.
На виправдання він склав вірш, в якому намагався витлумачити свій учинок причинами містичного характеру. В тому вірші був бейт... (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бейт — -у, ч., літ. В поезії народів Сходу: віршована строфа – двовірш. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бейт — • бейт (араб.) - в араб., перс.-тадж. і тюркомовній писемній поезії дворядкова строфа, яка містить закінчену думку, напр.: Хто мудрих слухає, у того мир на думці. Війною й чварами втішаються безумці. (Рудакі, переклад В. Мисика). Українська літературна енциклопедія
- бейт — (араб.) дворядкова строфа (двовірш) у поезії східних народів. У Б. мусить бути висловлена закінчена думка. Словник іншомовних слів Мельничука