благозвучність
благозву́чність
• благозвучність
, милозвучність — мистецтво гармонійного, цілеспрямованого добору звукових елементів мови з метою надання творові певного емоційного забарвлення. Див. Звукова організація вірша.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)