еквіритмічність
еквіритмі́чність
• еквіритмічність
(від лат. aequus — рівнозначний та грец. ρυθμός — ритм)
- збереження в перекладі віршованого твору ритмічного малюнка оригіналу. На практиці Е. досягається лише з тим чи іншим наближенням. Оскільки ритм є компонентом худож. форми оригіналу, перекладач прагне зберегти його, але при цьому змушений керуватися принципом функціональної відповідності, традицією того чи іншого ритму і метру в л-рі, на мову якої здійснюється переклад, просодичними особливостями мови. В конкретних випадках окремі ритмічні та інтонаційні особливості оригіналу можуть бути відтворені й синтаксичними та ін. засобами, як це засвідчує переклад. практика Бориса Тена, М. Лукаша, В. Мисика. Така форма компенсації втрат при перекладі, збереження домінуючих елементів стилю, провід ної ідейно-худож. спрямованості твору є переконливішим показником досконалості перекладу, ніж сама по собі Е. та еквілінеарність.
Е. С. Соловей.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)