еліпс
е́ліпс
• еліпс
, еліпсис
(від грец. έλλειψις — пропуск, випадіння)
- стилістична фігура; пропуск у реченні слова або словосполучення, яке легко встановити за змістом. Е. створює конструкцію, неповну з погляду синтаксису, але змістовно завершену, чим відрізняється від фрази обірваної (див. Апосіопеза) і від фігури умовчання. В еліптичних побудовах частіше пропускається присудок ["Піски і я. І тиша. І баркас. // І ті, що вже не вернуться ніколи" (Л. Костенко)], а також підмет і додаток ("Орлом сизокрилим літає, ширяє, // Аж небо блакитне широкими
[крилами] б'є...") (Т. Шевченко).
Н. М. Гаевська.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)