еліпс
е́ліпс
-а, ч.
1》 мат. Замкнута овальна крива, сума відстаней кожної точки якої від двох даних точок (фокусів) залишається сталою величиною.
|| Обриси якого-небудь предмета, що нагадують таку замкнуту криву.
2》 лінгв. Опущення якого-небудь члена речення, шо може бути визначений з контексту.
Великий тлумачний словник сучасної української мови