емфаза
емфа́за
• емфаза
(від грец. 'έμφασις — виразність, підкресленість)
- одна з риторичних фігур; інтонаційне виділення якогось виразу, окр. компоненту худож. мови з метою вказівки на його значущість, глибинний зміст. Ефект Е. досягається шляхом лексичного відбору (узагальненого слова, що нерідко має піднесений зміст), особливої будови фраз (інверсія, апосіопеза, анафора, паралелізми, повтори, риторичні запитання, звертання, вигуки тощо). Застосування емфазичних прийомів властиве переважно поетичній і ораторській мові;
Борітеся — поборете.
Вам Бог помагає,
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
(Т. Шевченко).
Е. називають також стилістичну манеру, яка полягає в тому, що глибокий, патетичний зміст передається у формі заг. висловлювань. Деякі з них стали крилатими: "Таке життя", "Треба бути людиною" та ін.
Л. С. Дем'янівська.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)