Значення в інших словниках
-
заклинання —
заклина́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
заклинання —
див. ворожіння
Словник синонімів Вусика
-
заклинання —
(дія) ворожба, чарування, чаклування; (текст) закляття, за-клин, замовляння; ОК. проклін, прокляття; П. благання.
Словник синонімів Караванського
-
заклинання —
-я, с. 1》 Дія за знач. заклинати 1). 2》 За марновірними уявленнями – усталена словесна формула, зазвичай супроводжувана відповідними діями, що має магічну силу; замовляння. 3》 Те саме, що проклін. 4》 перен. Настійне прохання, благання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заклинання —
БЛАГА́ННЯ (пильне пристрасне прохання), ЗАКЛИНА́ННЯ підсил., МОЛІ́ННЯ підсил., МОЛЬБА́ підсил. рідше; УПРО́ШУВАННЯ (ВПРО́ШУВАННЯ), УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ) (пильне прохання зробити щось).
Словник синонімів української мови
-
заклинання —
ЗАКЛИНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. заклина́ти. 2. За марновірними уявленнями — усталена словесна формула, звичайно супроводжувана відповідними діями, що має магічну силу; замовляння. Знахарка перехрестила, покропила свяченою водою вікна, двері.
Словник української мови в 11 томах
-
заклинання —
Заклина́ння, -ня с. Заклинаніе. Заклинане, як гадина укусить. МУЕ. III. 53.
Словник української мови Грінченка