заклинання

Значення в інших словниках

1. заклинання — заклина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. заклинання — див. ворожіння Словник синонімів Вусика
3. заклинання — (дія) ворожба, чарування, чаклування; (текст) закляття, за-клин, замовляння; ОК. проклін, прокляття; П. благання. Словник синонімів Караванського
4. заклинання — -я, с. 1》 Дія за знач. заклинати 1). 2》 За марновірними уявленнями – усталена словесна формула, зазвичай супроводжувана відповідними діями, що має магічну силу; замовляння. 3》 Те саме, що проклін. 4》 перен. Настійне прохання, благання. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. заклинання — БЛАГА́ННЯ (пильне пристрасне прохання), ЗАКЛИНА́ННЯ підсил., МОЛІ́ННЯ підсил., МОЛЬБА́ підсил. рідше; УПРО́ШУВАННЯ (ВПРО́ШУВАННЯ), УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ) (пильне прохання зробити щось). Словник синонімів української мови
6. заклинання — ЗАКЛИНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. заклина́ти. 2. За марновірними уявленнями — усталена словесна формула, звичайно супроводжувана відповідними діями, що має магічну силу; замовляння. Знахарка перехрестила, покропила свяченою водою вікна, двері. Словник української мови в 11 томах
7. заклинання — Заклина́ння, -ня с. Заклинаніе. Заклинане, як гадина укусить. МУЕ. III. 53. Словник української мови Грінченка