заклинання

БЛАГА́ННЯ (пильне пристрасне прохання), ЗАКЛИНА́ННЯ підсил., МОЛІ́ННЯ підсил., МОЛЬБА́ підсил. рідше; УПРО́ШУВАННЯ (ВПРО́ШУВАННЯ), УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ) (пильне прохання зробити щось). Перші дні Ляля, вволивши благання хворої матері, нікуди не виходила з дому (О. Гончар); Яких тільки заклинань, погроз і репресій не вживали (німці), скільки лиха зазнали робітники за повільність ремонту! (І. Ле); Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії (Ю. Збанацький); Але вона не скінчила, бо Річенко, що сидів за весь сей час потупивши голову, підняв її з якоюсь мольбою в голосі, в погляді сказав: — Нащо, нащо се?.. (Г. Хоткевич); Не зваживши на упрохування жінки та дітей, так і не перейшов (Оленчук) до хати, так і лежав тут на городі над Сивашем, на теплій потрісканій землі (О. Гончар); — Пор. проха́ння.

ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Добровольський); Стань же над нею, могутній, і зілля подай одворотне, і замовлянням грізним вижени хворість гірку (М. Зеров); Проти самих воріт стояла важка сіра колона, на якій ще хтось із давніх предків Чжана виписав закляття проти злої сили (Ю. Збанацький); — Перехрестився б ти, Семене, від наговору це тобі (І. Ле); Покликали бабу-шептуху, та всі її заклини теж були безуспішні: Добриня.. доживав, очевидячки, останні години (Юліан Опільський).

НАСЛА́ННЯ́ (за народними уявленнями, те, що роблять "злі сили", щоб спокусити, обманути кого-небудь, заподіяти якесь нещастя), НА́ПУСК, НА́ПУСТ, ПРИСТРІ́Т, УРО́КИ (ВРО́КИ) мн., УРО́ЧЕННЯ (ВРО́ЧЕННЯ) (хвороба, спричинена недобрим поглядом); МАНА́, НАВОЖДЕ́ННЯ церк. (з метою спокусити, заманити з собою). — Це якесь наслання. Це пороблено (Лесь Мартович); (Храпко:) Що се? Напуск на мене? наговір? Усі проти мене, всі!.. (Панас Мирний); — Що ти все мовчиш і до мене, старої, й словом не обізвешся? Може, тебе наврочено або напуст накликано? (Григорій Тютюнник); Просто напасть на людину: Не пройшов іще пристріт, Як уже і колька в спину (С. Воскрекасенко); На світі всячину я знаю, .. Шепчу — уроки проганяю, Переполохи виливаю, Гадюк умію замовляти (І. Котляревський); — А пресвята Богородиця, велика помічниця, і святий Миколай, великий угодник, одведіть хвороби і урочення від невинного.. тіла... (М. Стельмах); Їй-богу моєму, забулася, що й зарікалася не пити, неначе вона (кума) ману навела на мене (І. Нечуй-Левицький); Овіяний недоторканною зверхністю отець Никодим.. узвав нічні витівки зухвалим бісовим навожденням (О. Ковінька). — Пор. 1. заклина́ння.

ПРОКЛЯ́ТТЯ (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), КЛЯТЬБА́, ЗАКЛЯ́ТТЯ, ЗАКЛИНА́ННЯ, КЛЯТТЯ́ діал.; АНА́ФЕМА (АНА́ХТЕМА) заст. (прокляття з відлученням від церкви). Батьківське прокляття мало таку велику силу, що ніякі молитви, ні пости не змивали його (М. Томчаній); І в ранок той, коли ударять дзвони І вас на суд народний приведуть, Із тисяч уст розітнуться прокльони І вам на голову впадуть (О. Олесь); Аніскільки не хоче вона скаржитися на нього, нема йому від матері ні осуду, ні клятьби (О. Гончар); Мов закляття якесь нависло над родом — на віку не мали талану (К. Гордієнко); Як прокляття комусь, як гірке заклинання, Як далекої згадки протяжне ридання, Звуки — сльози роняє струна (Л. Забашта); Ой згадуй про мене, здіймай кляття з мене, горлице сивенькая (Словник Б. Грінченка); Раптом вона згадала про прокляття, і страх відбився на її обличчі. — Та плював я на його анафему, — заспокоював Мічурін дружину (О. Довженко); Прокляття й анахтеми підпираються позбавленням права на одержання допомоги від благодійних установ (В. Еллан).

ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст.; ЗАКЛИНА́ННЯ (словесні магічні дії); ВІДЬМУВА́ННЯ заст., ВІДЬО́МСТВО заст. (про дії відьми, відьмака); ШАМА́НСТВО (у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії). За звинуваченням у відьомстві, чаклунстві, характерництві та інших "гріхах" у французькому королівстві на протязі року було закатовано сорок тисяч жінок (Н. Рибак); Їх уже тепер немає тута, бо визволились чарами з темниці (Леся Українка); Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом (І. Нечуй-Левицький); Незрозуміло було, як зумів він пробитися до окопу крізь оцей хаос вогню, і поява його здавалася чародійством (В. Собко); Від первісної магії бере свій початок віра в амулети й талісмани (з журналу); — Начальник та священноначальники обвинуватили нас у єресі та чорнокнижництві (О. Іваненко); — Ви, — каже (хазяїн), — на одинця ніколи не нападайте. Один ніколи так спроста не поїде, а непремінно з якими-небудь химородами (Ганна Барвінок); Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (М. Коцюбинський); Буває, ночами не сплю та все розгадую: що ж то було за шаманство? Що за криваве затьмарення на всіх нас тоді найшло? (О. Гончар).