калька
ка́лька
• калька
(франц. caique — копія)
- слово чи вираз, утворені точно за зразком запозичуваної іншомовної одиниці шляхом буквального перекладу її частин. К. виникає найчастіше за умов двомовності й багатомовності. Розрізняють К. лексичні, або словотворчі, коли відтворюється склад іншомовного слова (укр. "підмет" з лат. subjectum, "відмінник" — з рос. "отличник"), фразеологічні — калькуються іншомовні звороти ("через терни до зірок" — з лат. per aspera ad astra), семантичні — під впливом іншомовного слова слово даної мови набуває нового значення ("лівий, правий" — як сусп.-політ. лексика, з франц. gauchen, droit) і синтаксичні — фраза будується під впливом іншої мови ("в п'ять годин" — з рос. "в пять часов"). Пряма, механічна К. в худож. творах, перекладах, публіцистиці збіднює, часом спотворює мову, засмічує її лексичний склад, призводить до втрати нац. мовної специфіки. Про К. див. також у статті Запозичення в мові.
В. А. Чабаненко.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)