калька
ка́лька
• калька
(франц. caique — копія)
- слово чи вираз, утворені точно за зразком запозичуваної іншомовної одиниці шляхом буквального перекладу її частин. К. виникає найчастіше за умов двомовності й багатомовності. Розрізняють К. лексичні, або словотворчі, коли відтворюється склад іншомовного слова (укр. "підмет" з лат. subjectum, "відмінник" — з рос. "отличник"), фразеологічні — калькуються іншомовні звороти ("через терни до зірок" — з лат. per aspera ad astra), семантичні — під впливом іншомовного слова слово даної мови набуває нового значення ("лівий, правий" — як сусп.-політ. лексика, з франц. gauchen, droit) і синтаксичні — фраза будується під впливом іншої мови ("в п'ять годин" — з рос. "в пять часов"). Пряма, механічна К. в худож. творах, перекладах, публіцистиці збіднює, часом спотворює мову, засмічує її лексичний склад, призводить до втрати нац. мовної специфіки. Про К. див. також у статті Запозичення в мові.
В. А. Чабаненко.
Значення в інших словниках
- калька — ка́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- калька — (фр. сalque — копія) слово або вираз, утворені точно за зразком іншого слова чи виразу шляхом буквального перекладу його частин з іншої мови. Словник стилістичних термінів
- калька — (папір) Г. копірка; ЛІНҐ. скальковане <�невдало перекладене, здерте> слово <�вираз>. Словник синонімів Караванського
- калька — Калька — tracing paper — Pauspapier — 1) Прозорий папір (паперова К.) для знімання копій з креслеників, рисунків. Виготовляється для виконання графічних робіт тушшю та олівцем. Гірничий енциклопедичний словник
- калька — -и, ж. 1》 спец. Прозорий папір або тонка тканина, що накладається на креслення чи малюнок для точного копіювання. || Копія креслення, малюнка на тонкому папері. В кальці — лише на кресленні, як план. 2》 лінгв. Слово або вислів, утворені способом калькування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калька — Відбитка, відписка, наподібка, мавповка, списулька Словник чужослів Павло Штепа
- калька — ка́лька (від франц. calque – копія) 1. Прозорий папір (паперова К.) або тонка тканина (полотняна К.) для знімання копій з креслеників, малюнків та виготовлення синьок. 2. Слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови. Словник іншомовних слів Мельничука
- калька — Ка́лька, -льки, -льці; ка́льки, -льок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- калька — КА́ЛЬКА, и, ж. 1. спец. Прозорий папір або тонка тканина, що накладається на креслення чи малюнок для точного копіювання. Гречаний розгорнув креслярський сувій кальки (Рибак, Час.., 1960, 188); // Копія креслення, малюнка на тонкому папері. Словник української мови в 11 томах