канцона
канцо́на
• канцона
, кансона
(від італ. canzone — пісня)
- напівтверда форма італ. поезії (див. Тверді строфічні форми), ліричний жанр середньовіч. поезії трубадурів про рицарське кохання, культ дами в ньому і т. п. Має пісенне походження. Строфа К. складається з двох частин: висхідної (з почерговим розташуванням коротких і довгих віршів) і низхідної (кода). Твір, написаний як К., має 5 — 7 строф і одну коду. В ін. л-рах К. використовується як стилізація. Невелика К. називається канцонетою. Визначним майстром К. був Ф. Петрарка.
М. М. Сулима.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)