канцона
КАНЦО́НА, и, ж.
1. Ліричний вірш особливої форми, що набув великого поширення в італійській і провансальській поезії доби середньовіччя та Відродження.
На оченьки милої любки дивні — Я гарні складаю канцони (Л. Укр., IV, 1954, 81).
2. Лірична пісня, що походить від італійської народної пісні.
Словник української мови (СУМ-11)