Словник української мови в 11 томах

канцонета

КАНЦОНЕ́ТА, и, ж., літ., муз. Невелика канцона.

Летять слівця, мов ті колючки,.. Лунають жарти, фіглі, штучки Злих канцонет (Вороний, Вибр., 1959,192).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. канцонета — канцоне́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. канцонета — -и, ж., літ., муз. Невелика канцона.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. канцонета — Пісенька  Словник чужослів Павло Штепа
  4. канцонета — (іт. canzonetta — пісенька) — невелика вокальна сольна або багатоголосна канцона, яка виникла в Італії в процесі розвитку віланели, вплинувши на формування жанру арії. Інколи зустрічаються інструментальні та оркестрові К. (Б.Годар, Ц.Кюї, Я. Сібеліус, І.Стравинський, П.Чайковський та ін.).  Словник-довідник музичних термінів