клімакс
клі́макс
• клімакс
(від грец. κλιμαξ — східці, драбина)
- стилістична фігура (переважно в поезії), яка полягає в групуванні однорідних означень, смислова або емоційна значимість яких поступово посилюється: "Світе мій! / Моя ти зоренько святая! // Моя ти сило молодая // Світи на мене, і огрій, // І оживи моя побите // Убоге серце, неукрите, // Голоднеє" (Т. Шевченко). Подібна фігура, в якій роль означень знижується, наз. антиклімаксом: "Я тихенький, тихенький. Тихіш од трави... // Взагалі я дуже тихенький" (Є. Плужник). К. і антиклімакс посилюють емоційність ліричного переживання. Див. також Градація.
В. П. Іванисенко.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)