конкатенація

конкатена́ція

• конкатенація

(лат. concatenation — зчеплення)

1) У мовознавстві смисловий розвиток слова, внаслідок якого в його семантичному ряді з'являються нові за змістом поняття: меч (сталевий) — меч (духовний); слово (лексичне), слово (промова) — слово (честі). Протилежне К. поняття — іррадіація.

2) У поетиці — те саме, що стик (зіткнення).

М. М. Сулима.

Значення в інших словниках

1. конкатенація — конкатена́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. конкатенація — -ї, ж., спец. 1》 Операція об'єднання ланцюжків символів в один ланцюжок. 2》 У системах обробки інформації – об'єднання двох послідовностей (рядків, файлів) в одну.  Великий тлумачний словник сучасної мови