конкатенація
конкатена́ція
• конкатенація
(лат. concatenation — зчеплення)
1) У мовознавстві смисловий розвиток слова, внаслідок якого в його семантичному ряді з'являються нові за змістом поняття: меч (сталевий) — меч (духовний); слово (лексичне), слово (промова) — слово (честі). Протилежне К. поняття — іррадіація.
2) У поетиці — те саме, що стик (зіткнення).
М. М. Сулима.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конкатенація — конкатена́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конкатенація — -ї, ж., спец. 1》 Операція об'єднання ланцюжків символів в один ланцюжок. 2》 У системах обробки інформації – об'єднання двох послідовностей (рядків, файлів) в одну. Великий тлумачний словник сучасної мови