1. Великий тлумачний словник сучасної мови

конкатенація

конкатена́ція

-ї, ж., спец.

1》 Операція об'єднання ланцюжків символів в один ланцюжок.

2》 У системах обробки інформації – об'єднання двох послідовностей (рядків, файлів) в одну.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкатенація — конкатена́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конкатенація — • конкатенація (лат. concatenation — зчеплення) 1) У мовознавстві смисловий розвиток слова, внаслідок якого в його семантичному ряді з'являються нові за змістом поняття: меч (сталевий) — меч (духовний); слово (лексичне), слово (промова) — слово (честі). Українська літературна енциклопедія