конкатенація

конкатена́ція

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкатенація — -ї, ж., спец. 1》 Операція об'єднання ланцюжків символів в один ланцюжок. 2》 У системах обробки інформації – об'єднання двох послідовностей (рядків, файлів) в одну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. конкатенація — • конкатенація (лат. concatenation — зчеплення) 1) У мовознавстві смисловий розвиток слова, внаслідок якого в його семантичному ряді з'являються нові за змістом поняття: меч (сталевий) — меч (духовний); слово (лексичне), слово (промова) — слово (честі). Українська літературна енциклопедія