конкатенація
конкатена́ція
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конкатенація — -ї, ж., спец. 1》 Операція об'єднання ланцюжків символів в один ланцюжок. 2》 У системах обробки інформації – об'єднання двох послідовностей (рядків, файлів) в одну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конкатенація — • конкатенація (лат. concatenation — зчеплення) 1) У мовознавстві смисловий розвиток слова, внаслідок якого в його семантичному ряді з'являються нові за змістом поняття: меч (сталевий) — меч (духовний); слово (лексичне), слово (промова) — слово (честі). Українська літературна енциклопедія