мелодрама
мелодра́ма
• мелодрама
(від грец. μέλος — пісня, наспів і драма)
- драм. жанр, якому властиві гостра інтрига, підвищена емоційність, доброзичливе моралізаторство, побутова тематика. Поетика М. близька до фольклор. джерел. Сформувалася М. у Франції в кін. 18 ст., першою М. вважається "Страшний ліс" Лоезель-Треогата (1797). Для М. характерними є групування образів навколо чотирьох типів-амплуа: закоханий герой, доброчесна героїня, злодій і добродушний простолюдин, а також ефектна розв'язка, в якій позитивні герої щедро винагороджені, а негативні — покарані. Укр. М. бере початок від міщанської драми, готичного роману і комічної опери. На становлення жанру М. в укр. л-рі значно вплинув сентименталізм. В основі "Наталки Полтавки" І. Котляревського, що є водночас зразком укр. міщанської драми, лежить традиц. сюжетна колізія європейської М. кін. 18 — поч. 19 ст. П'єса відіграла основоположну роль у розвитку вітчизн. драматургії. З'явилися М. "Чорноморський побит на Кубані" Я. Кухаренка, "Купала на Івана" С. Писаревського, "Любка, або Сватання в с. Рихмах" П. Котлярова, "Запорозька Січ" А. Стороженка, "Поворот запорожців з Трапезунда" К. А. Гейнча та ін. Елементи М. є і в п'єсі "Назар Стодоля" Т. Шевченка. У 2-й пол. 19 ст. М. соціального звучання створили С. Руданський ("Чумак"), М. Нордега ("Доля"), С. Гулак-Артемовський ("Запорожець за Дунаєм"), Ф. Недоля ("Неспарована пара") та ін. У творчості М. Старицького ("Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці") і М. Кропивницького ("Дай серцеві волю — заведе в неволю") укр. М. досягла вершинного розвитку. Після листопада 1917 року в Росії були спроби протиставити "буржуазній" М. "пролетарську" ("Отрута" і "Ведмеже весілля" А. Луначарського), яка мала бути соціально-класовою. У 30-х pp. M. оголошена бурж. пережитком і надовго зникла зі сцени. Згодом термін "мелодрама" був поглинутий узагальнюючим — п'єса. В сучас. драматургії М. у "чистому" вигляді майже відсутня. Це жанр, що активно вбирає в себе риси водевілю, фарсу, комедії, трагедії, детективу та ін. ("Втрачений син" О. Арбузова, "Вода з отчої криниці" В. Фольварочного, "Віддавали батька в прийми" В. Канівця, "Юнона і Пава" Ш. О'Кейсі, "Після гріхопадіння" А. Міллера).
■ Літ.: Хропко П. П. Українська драматургія першої половини XIX ст. К., 1972; Кобелецька О. І. Мелодрама (до проблеми жанрових особливостей). В кн.: Дослідження з української літератури. К., 1978; Потеха В. А. Українська соціально-побутова драма. "Радянське літературознавство", 1979, № 10; Фролов В. Мелодрама. В кн.: Фролов В. Судьбы жанров драматургии. М., 1979; Дмитриевская М. Превращения мелодрамы. В кн.: Современная драматургия, в. 2. М., 1987; Івашків В. М. Українська романтична драма 30 — 80-х років XIX ст. К., 1990.
В. О. Єршов.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)