Повістка

Від Майстра до Брата з вимогою з’явитися на зібрання. Прерогатива Майстра. За неявку член ложі може бути покараний у відповідності з провиною.

Значення в інших словниках

1. повістка — Оповідання [IX]  Словник з творів Івана Франка
2. повістка — пові́стка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. повістка — див. ОПОВІДАННЯ; д. ПОВіСТКА, звістка; (до поїзда) сигнал, оповіщення; сов. сповіщення.  Словник синонімів Караванського
4. повістка — див. звістка  Словник синонімів Вусика
5. повістка — [поув’істка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сток  Орфоепічний словник української мови
6. повістка — -и, ж. 1》 Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. || заст. Повідомлення, що його надсилає поштове відділення адресатові про одержання на його ім'я грошей, посилки, листа і т. ін. || рідко. Те саме, що звістка. 2》 літ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. повістка — Повідома, оповістка, (дня) розклад  Словник чужослів Павло Штепа
8. повістка — По́вістка, -тки, -стці; -вістки, -ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. повістка — ПОВІ́СТКА, и, ж. 1. Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. От прийшла панові повістка їхать на суд (з казки); 26 червня [1941 року] в Троянівці було одержано перші повістки з військкомату (Григорій Тютюнник); // заст.  Словник української мови у 20 томах
10. повістка — ОПОВІДА́ННЯ (невеликий за обсягом прозовий художній твір), МІНІАТЮ́РА, ОПОВІ́ДКА розм. рідко, ПОВІ́СТКА заст., ПРИПОВІ́СТКА діал.; НОВЕ́ЛА (про незвичайну подію з несподіваним кінцем).  Словник синонімів української мови
11. повістка — ПОВІ́СТКА, и, ж. 1. Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. От прийшла панові повістка їхать на суд (Україна.., І, 1960, 31); 26 червня [1941 року] в Троянівці було одержано перші повістки з військкомату (Тют.  Словник української мови в 11 томах
12. повістка — рос. повестка письмове повідомлення про виклик до офіційного державного органу — військкомату, на засідання суду, а також про виклик до слідчого чи прокурора.  Eкономічна енциклопедія
13. повістка — По́вістка, -ки ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861.  Словник української мови Грінченка