Гірничий енциклопедичний словник

живильник

Питатель — feeder — Speiser — 1) Клапан, що регулює надходження води, пального тощо в машину, апарат і т.і. 2) Машина або пристрій для рівномірної подачі регульованої кількості вихідного матеріалу в різні види технологічного (напр., збагачувального) устаткування. Механічні Ж. поділяються: зіз безперервнимбезупинним поступовим рухом робочогоробочого органу (пластинчасті, стрічкові, ланцюгові, скребкові, ґвинтові), із із зворотно-поступальним рухом (лоткові, маятникові, коливні, вібраційні, електровібраційні, поршневі) тай|та зіз обертовим рухом (тарілчасті або дискові, лопатеві, барабанні, крильчасті, шнекові, роторні, столи дозувальні). Пластинчасті, ланцюгові і коливні Ж. використовують, в основному, при великогрудковій гірничій масі, стрічкові, маятникові та вібраційні — при середніх розмірах грудок; тарілчасті, стрічкові та гвинтові — при легкосипких і дрібногрудкових матеріалах. Продуктивність Ж. — 35-1000 т/год. Для стрічкових, скребкових і пластинчастих Ж. вона обумовлюється площею перерізу потоку вантажу і швидкістю його руху, а для коливних, вібраційних і маятникових — площею перерізу, амплітудою і частотою коливань робочого органу. Тип Ж. вибирається в залежності від властивостей матеріалу, необхідної продуктивності та точності регулювання його потоку. Якщо Ж. виконує кількісне регулювання технологічного потоку або окремого компоненту, що надходить до процесу, він служить дозатором. Є.М.Сноведський.

Гірничий енциклопедичний словник

Значення в інших словниках

  1. живильник — живи́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. живильник — -а, ч., тех. Клапан, що регулює надходження води, пального і т. ін. у машину, в апарат тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. живильник — ЖИВИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Клапан, що регулює надходження води, пального і т. ін. у машину, в апарат і т. ін. За своєю будовою [обпилювач ранцевий вентиляторний ОРВ] схожий на обпилювач ОР і відрізняється від нього більш удосконаленим живильником (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 75).  Словник української мови в 11 томах