живильник
ЖИВИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Клапан, що регулює надходження води, пального і т. ін. у машину, в апарат і т. ін.
За своєю будовою [обпилювач ранцевий вентиляторний ОРВ] схожий на обпилювач ОР і відрізняється від нього більш удосконаленим живильником (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 75).
Словник української мови (СУМ-11)