займання

Возгорание — inflammation, ignition — *Aufflammen — перехід хімічної системи з низькотемпературного окиснення у стан горіння. Можливе під дією як зовнішніх факторів, так і спонтанне З. Останнє характерне для великих мас вугілля, торфу тощо. Для пожеж рудникових (шахтних) є дві форми З. — самозаймання та З. від запалення.

Значення в інших словниках

1. займання — займа́ння 1 іменник середнього роду закріплення; захоплення чогось займа́ння 2 іменник середнього роду загоряння  Орфографічний словник української мови
2. займання — I -я, с. Дія за знач. займати 1), 5-7). У займанні — зачинений у хлів, сарай і т. ін. за спаш городу, поля (про чужу худобу, коней). II -я, с. Дія за знач. займатися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. займання — Займа́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. займання — ЗАЙМА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. займа́ти 1, 5-7. У займа́нні — зачинений у хлів, сарай і т. ін. за спаш города, поля (про чужу худобу, коней). Лаврін почав кричать через тин, щоб Карпо випустив кабана —Авжеж! Кабан твій у займанні.  Словник української мови в 11 томах
5. займання — Займа́ння, -ня с. 1) Троганіе. 2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі Колись те займання боком. Харьк. 3) Занятіе (чего) 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ.  Словник української мови Грінченка