кайло

Кайло — pick, axe pick — *Hacke, Haue, Picke, Spitzhacke, Letlenhaue, Schrämhaue, Keilhaue — ручний гірничий інструмент, вигнутий і загострений з одного або двох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву. Застосовується з глибокої старовини спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі К. одно-, двокінцеві та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, напр., на стінках кремнійдобувних штолен і шахт на Донбасі та на Правобережжі в районі Білої Гори).

Значення в інших словниках

1. кайло — ка́йло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кайло — Мотика, г. оскард, сов. кирка.  Словник синонімів Караванського
3. кайло — -а, с. Вигнутий і загострений з одного чи обох кінців металевий молоток на довгому дерев'яному держакові, що його використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кайло — КИ́РКА (ручне знаряддя у вигляді насадженого на держално молотка, загостреного з одного чи з двох боків), МОТИ́КА, ДЗЮБА́К діал., ОСКА́РД діал., СОКИРЯ́НКА діал.; КА́ЙЛО, ОБУ́ШОК (у гірників). Дівчата будують дорогу. Виблискують гострі кирки (П.  Словник синонімів української мови
5. кайло — КА́ЙЛО, а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо.  Словник української мови в 11 томах