ізоморфізм
Изоморфизм — isomorphism — Isomorphie, Isomorphismus — 1) Властивість, що виражає однаковість будови якихось сукупностей елементів, незалежна від природи цих елементів. 2) Властивість речовин, аналогічних за хімічним складом, подібних за будовою і близьких за розмірами елементарних комірок, кристалізуватися в однакових формах. Розрізняють І. гетеровалентний, ізовалентний, аномальний, блоковий, досконалий або безперервний, полімерний, полярний та ін. 3) Властивість атомів, йонів чи молекул взаємно заміщуватись у кристалах з утворенням кристалів мішаного складу — твердих розчинів заміщення. І. проявляється, зокрема, в кристалах галунів. І. дуже поширений у природі.
Гірничий енциклопедичний словник