ізоморфізм
ізоморфі́зм
-у, ч.
1》 Однаковість будови якихось сукупностей елементів, незалежна від природи цих елементів.
2》 мат. Формальний по пунктах зв'язок (взаємно однозначна відповідність) між двома системами.
3》 В гештальтпсихології – гіпотеза про те, що існує така структурна подібність між зонами збудження у корі головного мозку та свідомим досвідом.
4》 хім. Здатність хімічних елементів заміщати один одного в кристалах без порушення будови останніх.
5》 лінгв. Паралелізм в організації звукової та смислової сторін мови.
Великий тлумачний словник сучасної української мови