ізоморфізм
ІЗОМОРФІ́ЗМ, у, ч., хім. Здатність хімічних елементів заміщати один одного в кристалах без порушення будови останніх.
Однією з найвидатніших наукових праць Шмідта є його дослідження про центральний ізоморфізм прямих розкладів безконечних груп (Розв. науки в УРСР.., 1957, 153).
Словник української мови (СУМ-11)