гептахорд
(гр. eptachordos — семиструнний) — 1. Семиступеневий звукоряд, утворений злиттям двох однорідних тетрахордів. Середній звук Г. є спільним для обох тетрахордів. 2. Назва семиструнної давньогрецької кіфари. 3. Вчення античної давньогрецької музичної естетики — теорія небесного Г., за яким космос є гармонією семи планетних сфер, з яких кожна 'настроєна' на певний звук.
Словник-довідник музичних термінів