гептахорд

ГЕПТАХО́РД, а, ч., муз.

1. Семиструнний звукоряд.

Середній звук гептахорда є спільним для обох тетрахордів (з наук.-попул. літ.).

2. Семиструнна кіфара.

Гептахорд – давньогрецький щипковий інструмент (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гептахорд — -а, ч., муз. 1》 Семиступеневий звукоряд. 2》 Назва семиструнної кіфари у Стародавній Греції. 3》 Одне з найважливіших вчень античної музичної естетики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гептахорд — (гр. eptachordos — семиструнний) — 1. Семиступеневий звукоряд, утворений злиттям двох однорідних тетрахордів. Середній звук Г. є спільним для обох тетрахордів. 2. Назва семиструнної давньогрецької кіфари.  Словник-довідник музичних термінів
3. гептахорд — гептахо́рд (від гепта... і ...хорд) 1. Семиструнна ліра (1). 2. Семиступеневий музичний звукоряд.  Словник іншомовних слів Мельничука