грамофон

(від гр. gramma — запис і phone — звук, голос) — механічний пристрій для відтворення звуку, записаного на спеціальну платівку. Винайдений в1888 році в США Е.Берлінером. З 1950-х років витиснений електрофоном.

Значення в інших словниках

1. грамофон — грамофо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. грамофон — -а, ч. Музичний апарат із рупором, який відтворює звуки, записані на спеціальних пластинках – платівках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грамофон — Самограйка, див. патефон  Словник чужослів Павло Штепа
4. грамофон — ГРАМОФО́Н, а, ч. Музичний апарат з рупором, який відтворює звуки, записані на спеціальних платівках. А раз у нас були млинці, давали добрі, з ікрою.., але було скучно, грамофон завели, а все-таки гості розійшлися рано (М.  Словник української мови у 20 томах
5. грамофон — У, ч. Магнітофон. Вируби цей клятий грамофон: у вухах дзвенить.  Словник сучасного українського сленгу
6. грамофон — (-у) ч.; крим. Гашиш. БСРЖ, 138; СЖЗ, 32.  Словник жарґонної лексики української мови
7. грамофон — грамофо́н (від грец. γράμμα – літера, запис і ...фон) апарат для відтворення звуків, записаних на спеціальних пластинках (дисках з звуковими доріжками).  Словник іншомовних слів Мельничука
8. грамофон — Пристрій для відтворення звуку з грамплатівок; перші г. (сконструйовані 1887 Е. Берлінером) мали механічний привод, а коливання голки, що рухалася доріжкою платівки, безпосередньо переносилися на з'єднану з голкою мембрану...  Універсальний словник-енциклопедія
9. грамофон — Грамофо́н, -на; -фо́ни, -нів (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. грамофон — ГРАМОФО́Н, а, ч. Музичний апарат з рупором, який відтворює звуки, записані на спеціальних пластинках. А раз у нас були млинці, давали добрі, з ікрою.., але було скучно, грамофон завели, а все-таки гості розійшлися рано (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах