грамофон
ГРАМОФО́Н, а, ч. Музичний апарат з рупором, який відтворює звуки, записані на спеціальних пластинках.
А раз у нас були млинці, давали добрі, з ікрою.., але було скучно, грамофон завели, а все-таки гості розійшлися рано (Коцюб., III, 1956, 428);
Грамофон цей і перші пластинки до нього Валентин Модестович купив двадцять три роки тому (Шовк., Інженери, 1956, 158).
Словник української мови (СУМ-11)