грамофон
ГРАМОФО́Н, а, ч.
Музичний апарат з рупором, який відтворює звуки, записані на спеціальних платівках.
А раз у нас були млинці, давали добрі, з ікрою.., але було скучно, грамофон завели, а все-таки гості розійшлися рано (М. Коцюбинський);
Самотньо підносив до стелі свій рупор грамофон, оточений з боків рівними купками платівок (В. Підмогильний);
Зсередини через одчинені двері до нас долинуло заржавіле скрипіння старого грамофона (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)