лід —
КРИГА; (у стосунках) холодність.
Словник синонімів Караванського
лід —
[л'ід] л'оду, м. (на) л'оуду, мн. л'оди, л'од'іy
Орфоепічний словник української мови
лід —
льоду, у льоду, на льоду, по льоду; мн. льоди, -ів; ч. 1》 Замерзла вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. || Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 знач.). 2》 перен. Про що-небудь холодне, позбавлене душевної теплоти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лід —
ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч. 1. Замерзла вода; вода, що перейшла у твердий кристалічний стан. Лід кріпкий, хоч гармати коти (прислів'я); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
лід —
Мороз кріпшить, бо лід тріщить. Лід пукає від дуже великого морозу. Як дасть Бог леду, то нап'ється коваль меду. Бо добре заробить на кованню коней.
Приповідки або українсько-народня філософія
лід —
Вода в твердому агрегатному стані; густина 0,92 г/см3; відзначається вел. енергоємністю теплоти танення (3,37x105 Дж/кг); утворюється природним шляхом — л. природний, або виробляється (у вигляді блоків, плит, пластівців або снігу) на т.зв. фабриках...
Універсальний словник-енциклопедія
лід —
би́тися як ри́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. (Іван:) Як живеш? Щось схудла ти, небого! (Молодиця:) Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С.
Фразеологічний словник української мови
лід —
ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом).
Словник синонімів української мови
лід —
Лід, льо́ду, льо́дові, на льоду́; льоди́, -ді́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лід —
ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч. 1. Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Лід кріпкий, хоч гармати коти (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах
лід —
Лід, леду и льоду м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055.
Словник української мови Грінченка