лід

Мороз кріпшить, бо лід тріщить.

Лід пукає від дуже великого морозу.

Як дасть Бог леду, то нап'ється коваль меду.

Бо добре заробить на кованню коней.

Значення в інших словниках

1. лід — (замерзла вода) (товстий) крига, (перший слабий) шерех, припай, сало.  Словник синонімів Полюги
2. лід — лід іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. лід — ЛІД – КРИГА Лід, льоду. 1. Замерзла вода; переносно – щось холодне: материковий лід, сухий лід, розтопити лід. Пох.: льодовий, льодяний. 2. Те саме, що крига. Крига.  Літературне слововживання
4. лід — КРИГА; (у стосунках) холодність.  Словник синонімів Караванського
5. лід — [л'ід] л'оду, м. (на) л'оуду, мн. л'оди, л'од'іy  Орфоепічний словник української мови
6. лід — льоду, у льоду, на льоду, по льоду; мн. льоди, -ів; ч. 1》 Замерзла вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. || Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 знач.). 2》 перен. Про що-небудь холодне, позбавлене душевної теплоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. лід — = ліде (нім. Lied — пісня) — німецька сольна або масова пісня.  Словник-довідник музичних термінів
8. лід — ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч. 1. Замерзла вода; вода, що перейшла у твердий кристалічний стан. Лід кріпкий, хоч гармати коти (прислів'я); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
9. лід — Вода в твердому агрегатному стані; густина 0,92 г/см3; відзначається вел. енергоємністю теплоти танення (3,37x105 Дж/кг); утворюється природним шляхом — л. природний, або виробляється (у вигляді блоків, плит, пластівців або снігу) на т.зв. фабриках...  Універсальний словник-енциклопедія
10. лід — би́тися як ри́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. (Іван:) Як живеш? Щось схудла ти, небого! (Молодиця:) Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С.  Фразеологічний словник української мови
11. лід — ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом).  Словник синонімів української мови
12. лід — Лід, льо́ду, льо́дові, на льоду́; льоди́, -ді́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. лід — ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч. 1. Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Лід кріпкий, хоч гармати коти (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах
14. лід — Лід, леду и льоду м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055.  Словник української мови Грінченка