метелиця

Українська народна пісня — танець зі зміною фігур і різноманітними обертаннями. Музичний розмір 2/4, темп швидкий.

Значення в інших словниках

1. метелиця — мете́лиця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. метелиця — Заметіль, сніговійниця, сніговиця; (з вітром) хуртовина, ЗАВІРЮХА, ВІХОЛА.  Словник синонімів Караванського
3. метелиця — див. заметіль  Словник синонімів Вусика
4. метелиця — -і, ж. 1》 Сильний вітер зі снігом; заметіль, хуртовина. 2》 Народний танець (український, російський, білоруський), виконуваний у швидкому темпі, з частими змінами фігур та обертаннями. || Музика до цього танцю. 3》 діал. Вертіж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. метелиця — МЕТЕ́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Сильний вітер із снігом; заметіль, хуртовина. Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон Сніг горбами наросте (Я. Щоголів); Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад (О.  Словник української мови у 20 томах
6. метелиця — ВЕРТІ́Ж (хвороба овець, кіз, яку спричиняють личинки стрічкового глиста, що потрапляють у мозок), ВЕРТЯ́ЧКА, МЕТЕ́ЛИЦЯ діал. Овечку одну метелиця напала (Ганна Барвінок).  Словник синонімів української мови
7. метелиця — Мете́лиця, -ці, -цею; -лиці, -лиць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. метелиця — МЕТЕ́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Сильний вітер із снігом; заметіль, хуртовина. Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон Сніг горбами наросте (Щог.  Словник української мови в 11 томах
9. метелиця — Мете́лиця, -ці ж. 1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. н. п. Метелиця засипала як піском землю снігом. Левиц. І. 2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу. 3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1. 4) = мотилиця 2. 5) раст.  Словник української мови Грінченка