низ

Назва співацької строки в багатоголосному співі давньоруської церкви. Див. Строчний спів.

Значення в інших словниках

1. низ — (нижня частина чогось) спід, діл.  Словник синонімів Полюги
2. низ — низ іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. низ — Спід, діл; (зворотний бік) Р. виворіт, спідка; (рельєф) НИЗИНА; (річки) пониззя; мн. НИЗИ, простолюддя, <�широкі> маси; МУЗ. низькі ноти <�звуки>.  Словник синонімів Караванського
4. низ — див. низовина  Словник синонімів Вусика
5. низ — -у, ч. 1》 Нижня частина предмета. || рідко. Те саме, що виворіт. 2》 Низька місцевість; низина. 3》 Нижня течія ріки, а також прилегла до неї територія. 4》 тільки мн. Широкі маси трудового населення. 5》 тільки мн. Низькі звуки, ноти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. низ — Спід, діл  Словник чужослів Павло Штепа
7. низ — НИЗ, у, мн., низи́, низі́в, ч. 1. Нижня частина предмета; спід, діл. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг (М. Коцюбинський); З низу і майже до верху вікна були замуровані (С.  Словник української мови у 20 томах
8. низ — ВИ́ВОРІТ (внутрішній, зворотний бік чого-небудь — перев. тканини), СПІД, НИЗ рідко, СПІ́ДКА розм. Виріб, виконаний в'язкою вкругову, має лице й виворіт (із науково-популярної літератури); Є у неї скриня — сундучок...  Словник синонімів української мови
9. низ — НИЗ, у, ч. 1. Нижня частина предмета. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг (Коцюб., І, 1955, 79); З низу і майже до верху вікна були замуровані (Чорн., Визвол.  Словник української мови в 11 томах