троп
(від гр. tropos — зворот) — 1. В давньогрецькій музичній теорії — позначення транспозиційної гами. 2. В середньовічній системі ладів — одна з назв церковного ладу (Модус, Церковні лади). 3. Давня назва псалмової диференціації однієї з мелодичних формул тону (Псалмодія). 4. В церковних співах — вставка до канонізованого тексту псалмів чи хоралів. 5. Основа додекафонної техніки Й.Хауера; дванадцятитоновий комплекс, який складається з двох шестизвуч, що доповнюють одне одного і можуть бути як звукорядами, так і акордами. Порядок звуків у Т. може змінюватись, а кожний Т. — починатись з будь-якого звуку хроматичної гами. Загальна кількість Т. — 44. 6. В стилістиці — вживання слова у непрямому значенні — за подібністю (метафора), за контрастом (оксиморон), за суміжністю (метонімія), що є засобом досягнення художньої образності текстів музичних творів.
Словник-довідник музичних термінів