троп
ТРОП¹, а, ч., літ.
Слово або мовний зворот, вжиті в переносному, образному значенні.
Властивістю поетичного стилю Рильського є багатство тропів – метафор, символів, алегорій, уподібнень, багатство епітетів та порівнянь (А. Крижанівський);
Серед усіх засобів образності та емоційності мови найзначніша, найважливіша роль належить тропам (з наук. літ.).
ТРОП², у, ч., діал.
Кінська рись з підскакуванням.
Гнала [кобила] протяжними скоками; заднім тропом майже прилягала до землі з остраху, а переднім порола сніг (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)